Богдан Кравців – Рута: Вірш

Невчасні радощі і зайві смутки,
Усе манаття збиране намарне
З дорожньої повикидаю сумки,
Відходивши в поліття літ обмарне.

З собою заберу в дорогу пізню:
Рушник, щоб витерти обличчя й руки,
Вродливого подружжя щасну пісню
І горстку віршової зелен-рути.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Рута":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан Кравців – Рута: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.