Ще трохи — й день жовтневий спалиться,
Кленові вигорять листи.
В руках лишиться тільки палиця,
Щоб з нею в надвечір’я йти.
А там пристануть згадок поплавки
На плесах пам’яті і віч —
І ми відійдемо вже полапки
У зоряну глибоку ніч.
- Наступний вірш → Богдан Кравців – Навсоння
- Попередній вірш → Богдан Кравців – Дорога (Прудкі нестримані)
(Оцінок ще немає)