Буяли дні залюблені і приязні,
Життя несло достатки щедрі в дарі —
Під гавкіт псів розлючених на прив’язі
І недругів негадані удари.
Мінялися із радощами прикрощі,
Ламались промені на зимній криці.
З усіх щедрот лишилася у пригорщі
Лиш китичка осінніх чорнобривців.
