Напризвіл долі кинуті, приземлені,
Огудинням пойняті у грядки,
Ми не змагаєм вирватись із зелені
У безкраї блакитні навпрямки.
То часом лиш в обмарнім сяйві місяця,
Слідами сновигаючи сновид
Шляхи нам вільні, щонайдальші мітяться,
Відкриється останній круговид.
