Петро Кальниш — останній кошовий Січі — цокотів чотками в самітному затворі Соловецького манастиря: двадцять сім років прям старий степові думи, дивився на свій край аж з Білого моря…
Юрій Яновський: Чотири шаблі
Укинутий у тьму вологу ями,
в пустелі Соловецькій льодовій,
стояв Кальниш — останній кошовий
козацької свободи. Дні — літами,
віками — роки йшли. Холодні злами
тривог самотніх, бур і сніговій
морозом крили запал степовий,
шалену думу вольної нестями.
Тривав незламний, лихом непойнятий,
так років двадцять сім. Осліп лиш з болю,
вбачавши ясно у століть імлі,
як день-крізь-день в цю пустку будуть гнати,
унівець зводити, корити волю
синів його далекої землі.
