Спалився, витлів юний липень
і серпень вигорів дотла,
і літо бабине снується
тендітним прядивом срібла.
Померкли промені веселі,
померли літошні квітки —
і вже на ґратах і в волоссі
біліють срібні ниточки.
- Наступний вірш → Богдан Кравців – П’яний
- Попередній вірш → Богдан Кравців – Гуляють зайчики по стінах
(Оцінок ще немає)