Богдан Кравців – Старощі: Вірш

Нестиглі грона й овочі скороздрі,
Років похилих замисли запізні —
Усе минається, йде марно вроздріб,
Немов слова в забутій здавна пісні.

Лишається ропа в рубцях і в мислях
І чиколотки репані й затвердлі,
Осіння твань болотяна й розкисла,
Тривожних прочувань невгавні свердли.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Старощі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Кравців – Старощі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.