Унучками двома нам квітне днів світання:
Сповнився Ладі рік і Тані — літа три.
На руки візьмеш Ладу, заздро стежить Таня,
Йдеш в танець з Танею, зчиняє Лада крик.
То кожна з них для себе неподільно прагне
Принесений з солодким й іграшками ріг,
Здіймати з неба їй лиш брязкальце багряне,
Згоряти тільки з нею в радощах і грі.
