Вірші класиків > Богдан Кравців: Вірші > Богдан Кравців – Світень

Богдан Кравців – Світень: Вірш

Удосвіта виходимо із хати,
Із тиші світлої в імлу холодну —
І день ділово-суятний, пихатий
Поймає ув обміть свого полону.

І поночі вертаючись додому,
У пристань світляної ласки,
Годин робочих втому і судому
В долоні тиші прагнемо покласти.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Богдан Кравців
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Світень":

Читати схожі вірші:

  1. Богдан Кравців – Безсмертки
  2. Богдан Кравців – Пропій
  3. Богдан Кравців – Веснянка
  4. Богдан Кравців – Виклик
  5. Богдан Кравців – Відьма
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан Кравців – Світень: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.