Як зрив підозри підшептом ошпарить
І від єхидної злоби принишкнем,
Втекти хотілося б кудись у шпари,
По закамарках поникати нишком.
Понишпоривши у задушних норах,
Задихнемось від чаду чвар навпослі —
І сторчголов щілинами в ізворах
У день просвітлений шмигнем наосліп.
