Богдан Кравців – Тройзілля: Вірш

На постівці сім неділь лежала,
Та вна собі тройзілє жадала,
Хто Мариси тройзілє дістане,
Той з Марисев до слюбоньку стане.
З пісні, записаної Ів. Колессою в Ходовичах, пов. Стрий, ЗУ

Сподобали раз дівчину три брати,
то старших чарувала й не схотіла,
і третьому вродлива, білотіла
любистку загадала накопати

за морем ген. У безкрай світу з хати
утриконь знявся він шукати зілля,
до теремів майбутнього весілля
шляхи-мости васильком устеляти.

По літах трьох прибився він додому,
де квітла мила у вінку чужому,
де поглумом лунав весільний дзвін…

Погасла, впала мертво на порозі,
як з горсткою барвінку у знемозі
до неї раптом прихилився він.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Тройзілля":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Кравців – Тройзілля: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.