Богдан Кравців – Тим, що в дорозі: Вірш

Ой, забарився місяць у крузі…
З народної колядки

Тим, що в дорозі, місяцю ясен,
Ой, що в дорозі в ніч оцю темну,
в далекім полі одним-одніські,
як біла далеч і біле небо, —

тим, що в дорозі збилися з путі,
по бездоріжжі в заметах блудять,
і перед ними ніщо не світить,
лиш вовчі очі і біла хуґа, —

тим, що в дорозі мають за друга
і за кохання тільки багаття,
в якім згоряють, як шлях бездомні,
їх сміле серце й одважні думи, —

всім тим в дорозі, місяцю ясен,
дай же багато золота-срібла,
світлого сяйва, хай воно душі
і бездоріжжя й шляхи освітить, —

то ізрадіють ті, що в дорозі,
ой, що в дорозі зимної ночі,
то ізрадіють, місяцю ясен,
поки їм зійде світлеє сонце.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Тим, що в дорозі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Кравців – Тим, що в дорозі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.