Богдан Кравців – У вирій: Вірш

Згортають листя купами і палять
Зодягнені в багрець жовтневі дні.
З минулого заплавин чуйна пам’ять
Розводить кола згадок осяйні.

Та прийде враз година невідклична
І прокричать на відлет лебеді:
Ударить зимний вітер ув обличчя,
Тремкі круги замерзнуть на воді.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – У вирій":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Кравців – У вирій: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.