Назустріч ранкові щоночі крочимо,
Дорожній тротуар водно верставши.
В очах нам безперестану й морочливо
Пейзаж однаковий снується завжди:
В пустошність міста простяглася вулиця,
В захмар’ї літаків далекий рокіт —
І в млі студеній рання сутінь щулиться
Заслухана в самотній стукіт кроків.