Богдан Кравців – Українки: Вірш

Віки минали ордами обідрані,
Та завжди — крізь вогонь, ясир і смерть —
Ішли дівчата повногруді з відрами
Води живої сповненими вщерть.

В подружжя ставши з обраними ладами
Згоряли в пригортах міцних обійм,
Синів, ростили сміливих і владарних
І слізьми їх проводили у бій.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Українки":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Кравців – Українки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.