Надворі віті і вітри принишкли
І втихли шуми звихрених смерек.
Підвівши очі втомлені з-над книжки,
Вдивляємося в обрій, що осмерк.
І спогадом полинувши назустріч
Колишнім дням, що час їх перекрив,
Себе у тьмяному вбачаєм люстрі,
Пойнятих приторком незримих крил.
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Вечір (Надворі віті і вітри)":
Читати вірш поета Богдан Кравців – Вечір (Надворі віті і вітри): найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.