Згадками милими заплітані,
Із ниттю чорною в упліт —
Злинають літа нам за літами,
В холодній поникають млі.
Ще мить — і в сонця й сині плетиво,
На плесо осяйних глибин
Ми сплеснем крилами, полетимо
Легкі — мов білі голуби.
- Наступний вірш → Богдан Кравців – Насліддя
- Попередній вірш → Богдан Кравців – Праосінь (То ранком із квітками)
(Оцінок ще немає)