Чаровані картинами прослави,
Ми справжні призабули образи:
Горять лататтям дзеркальця заплавин,
Просвічують сережками лози.
На луках золотом яскріє яскір —
Цятками сонця квітне молочій —
То прибагом хлоп’ячої ще казки
Весна колишня сниться уночі.
