Відходить вечір у рожевій заграві
І відлітають гуси й журавлі —
І сонцем західнім обагрені
Відлунюють їх клекоти в імлі.
Лунали так із Хусту, Дубна, Гнівані
Пісні грімкі за нами вслід колись —
І запалом пойняті, недоспівані
У млі чужій відлунням розпливлись.
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Відлуння (Відходить вечір)":
Читати вірш поета Богдан Кравців – Відлуння (Відходить вечір): найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.
