Вірші класиків > Богдан Кравців: Вірші > Богдан Кравців – Відлуння (Відходить вечір)

Богдан Кравців – Відлуння (Відходить вечір): Вірш

Відходить вечір у рожевій заграві
І відлітають гуси й журавлі —
І сонцем західнім обагрені
Відлунюють їх клекоти в імлі.

Лунали так із Хусту, Дубна, Гнівані
Пісні грімкі за нами вслід колись —
І запалом пойняті, недоспівані
У млі чужій відлунням розпливлись.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Богдан Кравців
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Відлуння (Відходить вечір)":

Читати схожі вірші:

  1. Богдан Кравців – Вечір (Осіння прозолоть)
  2. Богдан Кравців – Збудуй хатку
  3. Богдан Кравців – Відлуння
  4. Богдан Кравців – Вечір
  5. Богдан Кравців – Праосінь (То ранком із квітками)
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Кравців – Відлуння (Відходить вечір): найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.