Вітражі ґрат — так наче в буцигарні,
гудуть перебовком глухим органи,
кадила дим сотається із грані
із двору тягнеться сопух пекарні.
Гуртами скупчилися в’язні карні —
оті, що смерть чинили, зло і рани,
і круглий капелян слова догани,
казання їм говорить незугарні.
Я ж бачу: Ось Христос іде по наві
і до злодюги, вбивці, заведії
схиляється із добрим словом: брате!
І руки всепрощаючі ласкаві
кладе на пристрасні уста, на вії,
на людське серце порване, щербате.
