Спогадуєм: село, обміжки рутяні,
Ордою хлопці в оболоння мчать —
Ми грались у війну, шмагались прутами
І ящір’ям полохали дівчат.
І потім вже прощалися із ненями,
Від рідного відходили добра —
І, сповнені снаги й надхнення, ми
Ставали в найми по чужих дворах.
