З тобою саньми прудко плинем,
і плине шум сосон вгорі,
і чути гавкання веселе,
і ваблять світлом хуторі.
Прокинусь — і на очі кине
плетінку чорних смуг вікно,
скрипить чоботями сторожа,
і гавкіт їх собак чутно.
- Наступний вірш → Богдан Кравців – Листи
- Попередній вірш → Богдан Кравців – Вже крильми осінь
(Оцінок ще немає)