За муром одцвіли каштани.
І вільний вітер залюбки
до мене в келію доносить
останні білі пелюстки.
Дивлюся, друзі, і верзеться,
снується радісно мені,
що може так і вам хтось кине
колись за ґрати ці пісні.
- Наступний вірш → Богдан Кравців – Гуляють зайчики по стінах
- Попередній вірш → Богдан Кравців – Знечев’я березневе сонце
(Оцінок ще немає)