Як ластівка з ущелини в ущелину,
Звивалась ти невтримно, знов і знову,
Снувавши кладку клечанням устелену,
Під нову хату кладучи основу.
У сил, і захвату, й завзяття надриві
Ти зичила одного, як причастя:
Щоб у світлиці захисні, принадливі
Вселялись радість, і любов, і щастя.
