Богдан Кравців – Жнивка: Вірш

Ой, вилинь, вилинь, гоголю,
Винеси літо з собою!
Із веснянки-замовляння

І сніг, і крига — та за мить на крилах
пташки нам літо винесуть із раю,
загріють землю зимну і заграють
веснянками, дзвінками, щоб розкрила

вона чересла-скиби й зарясніла
урунами, привіллям сонця й маю,
щоб з піль багатих сніп тяжкий врожаю
несла нам жниця радісна й розцвіла.

Щоб Хорсові ясному в жертві вдячній
підносили ми з кіп, що їх зложили,
діжницю проса, золота дрібного —

за те, що дав книші і страви ячні,
вінків барвінкових надбав і в жили
весілля, як вина, налив п’яного.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Жнивка":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Кравців – Жнивка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.