У груди грудень б’є — та хочему змагатись,
Виходити на прю із ревом хуґу злим,
Паркани зводити і ставити загати
Від старости й жури, проти морозу й зим.
Так наче боїмось, що заметіль-зимниця
В хороми намете мороки і хворіб,
Що з радощів усіх і всіх надбань лишиться
Лиш горб нагорнутий на вигребаний гріб.
