Ударили морози прикро,
Дерева зморені зігнулись.
Будити пробуємо криком
Холодну тишу днів заснулих.
І прагнемо, відчувши приторк
Любовного тепла і ласки,
Осніжжям голову покриту
У руки матері покласти.
- Наступний вірш → Богдан Кравців – Вікна
- Попередній вірш → Богдан Кравців – Кленова гілка
(Оцінок ще немає)