Біла мево, що кружляєш
Над водою низько-низько,
Чом же ти так безупинно
Б’єшся й жалібно квилиш?
Подивися, біла мево,
Як же ти мала-маленька,
Проти моря як нужденний,
Проти гуку хвиль твій крик.
О, подумай, серце моє,
Чим ти є супроти світа,
Проти горя світового
Чим є твій маленький біль?!
