Де ж ти, осінній жовтий листочку,
Гониш з вітрами, розганяєшся?
Чом ти тополі там на горбочку
Та не тримаєшся?
Або ж я знаю, де я погоню,
Перед морозом де заховаюся,
Раз гіллі зірваний по оболонню
Вічно скитаюся.
- Наступний вірш → Богдан Лепкий – Густа імла
- Попередній вірш → Богдан Лепкий – Дивний сум
(Оцінок ще немає)