Черемоше, брате мій,
Прискори бігу!
На хребет холодний твій
Я пускаю як стій
Сплав важкий — тугу!
Сплав важкий — тугу…
Гей, тяжка, тяжка вона,
Як цілі ліси!
Де бездонна глибина,
Де підводна скала,—
Там її неси!
Там її неси…
- Наступний вірш → Богдан Лепкий – До одинокої ялиці
- Попередній вірш → Богдан Лепкий – Жаль
(Оцінок ще немає)