Глибоким тихим вснуло сном
Усе кругом,
Лиш вітер виє під вікном
Сумний псалом.
Крізь шиби невиразно чуть
То там, то тут,
Як краплі дощові падуть,
Важкі, мов ртуть.
І в двері чутно легкий стук:
Стук-стук, стук-стук!..
Таємний, добре знаний звук
Незримих рук.
«Хто йде?» — питаюсь, мов зі сна.
«То я, то я,
Твоя товаришка давна,
Нудьга, нудьга».
