Богдан Лепкий – Лови: Вірш

Бий, лови, держи медведя!
Клич людей, подай рушницю!
У сараки дєдя Федя
З колешні пірвав телицю!

Гонять ґазди з палицями,
Гомін горами лунає,
А медвідь заліз до ями,
Поснідав і спочиває.

Гей, медведю! Що ж ти вдіяв?
Глянь, надходить передновок,
Це ж для Федя вся надія,
Весь маєток, весь приховок.

Чим він діти нагодує,
Як минеться бульб остаток?
Що буде, як зафантує
Секвестратор за податок?

Тьфу! Встидайся! Гріх великий!
Досить хлопа кривдять люди,
То хоч ти, мій вуйку дикий,
Міг би серце мати в грудях!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Лепкий – Лови":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Лепкий – Лови: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.