Широкий, рівний шлях
В пустий простір біжить,
Тополі по боках,
І вітер в них шумить:
Шу-гу! Шу-гу!
Мандрую сам. Куди?
Нікого не стріну,
Згубилися сліди
У рідну сторону —
На все? На все?
Осталися ген там,
Що були дорогі,
Йти мусиш сам, ах, сам
Назустріч злій судьбі,—
Вперед, вперед!
Лиш іноді струсне
Тополя листя жмут,
І листя шелесне,
І хрусне зсохлий прут,
І тихо знов…
