Дивуєшся, чому мій спів
Не той, що був колись.
Дивися! Сльози ріками
По краю розлились.
Сторощені гаї, ліси,
Замовкли солов’ї,
Змінилися, я знаю це,
І співанки мої.
Не цвісти квітам на снігах,
Коли мороз давить,
Не тішиться й мені в піснях,
Коли душа скимить.
Життя, мов скрипку музикант,
Строїло, все мене,—
Сумний мій спів, товаришу,
Бо все кругом сумне.
