Не прошу любові ані ласки,
Бо любові випрохать не мож —
Будь мені як королева з казки,
Що заснула серед срібних рож.
Будь мені як тая біла дама,
Що по замку в тиху північ йде,
Будь мені неначе скарб Сезама —
Ключ пропав… Ніхто не віднайде.
- Наступний вірш → Богдан Лепкий – Не знаю, де вона
- Попередній вірш → Богдан Лепкий – Під вечір
(Оцінок ще немає)