Не пригадуй мені тої хвилі,
Хай вона навік буде забута!
Таж вернути її ми не в силі…
Спомин щастя в нещастю — отрута,
Промінь сонця в темниці — меч ясний,
І невольника гірш давлять пута,
Як про волю згадає, нещасний.
- Наступний вірш → Богдан Лепкий – Не люблю осінньої ночі
- Попередній вірш → Богдан Лепкий – Не проклинай мене
(Оцінок ще немає)