Не виллєш сліз,
Не виллєш сліз
Ніколи, ах ніколи!
Життя, як той скрипливий віз,
Волочиться поволі.
А перед ним
Туман і дим,
Тяжка, тяжка дорога…
Іде, гряде шляхом отим
Твоя душа небога.
- Наступний вірш → Богдан Лепкий – Минеться ніч, розвієсь тьма
- Попередній вірш → Богдан Лепкий – Не питайте мене