Богдан Лепкий – Покрита травою: Вірш

Покрита травою висока могила,
На ній я з тобою сидів, моя мила,
Сидів я з тобою нічною добою,
Як місяць сріблистий сходив над горою.

Покрита снігами висока могила,
Дрібними ногами не вибіжиш, мила,
Дрібними ногами від батька, від мами —
Задуло дорогу снігами.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Лепкий – Покрита травою":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Лепкий – Покрита травою: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.