Богдан Лепкий – Самотній плуг: Вірш

Посеред нив стирчить самотній плуг,
Незорана земля лежить в округ.

Леміш заржавів, срібне чересло
Зчорніло й диким зіллям обросло.

А де ж властитель дівся? Де ж ратай?
Мабуть, пішов обороняти край.

Волів побили, коней взяли в трен,
Лишився плуг на полі сам-оден.

Чекає, доки тут не зогниє,
Або гранат його не розіб’є.

Леміш іржа гризе, а чересло
Травою й диким зіллям обросло.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 1,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Лепкий – Самотній плуг":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Лепкий – Самотній плуг: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.