Бачу очі твої сині.
Ніби сонце по долині,
Ходять, блудять все по мені.
Над чолом моїм витають,
Над повіками блукають,
Мов слідів своїх шукають.
Очі ж ви мої кохані!
Чую дотик ваш на скрані,
Як бальзам на хорій рані.
- Наступний вірш → Богдан Лепкий – Серед ночі
- Попередній вірш → Богдан Лепкий – Скільки разів
(Оцінок ще немає)