Ми єсть народ, що має власний край
І власну мову, власний обичай,
В житті ми чуємо свій аромат,
Не пахне Польща нам, смердить царат.
Держави власної наш люд бажа,
Хто проти цього, той нас обиджа.
Недаром люди почали цей бій,
Вони летять, мов птахи, у вирій,
В цей з давен-давна вимріяний край
Добра і волі… Боже, помагай!
