Це тут були гроби моїх унуків,
де ми з тобою, мила, лежимо,
а я тобі — любовник молодий.
У синіх сумерках середньовіччя
коханій я показував траву:
вона росте з дітей моїх дітей.
- Наступний вірш → Богдан Рубчак – В кімнаті ста люстер
- Попередній вірш → Богдан Рубчак – Нічні мініятюри
(Оцінок ще немає)