Богдана Бойко – Багнюка: Вірш

Так м’яко, наче яблука гнилі,
Як сніг з піском, як сірий дим над містом,
Як залишки святкової гульні,
Як чоловік, який не зветься містером,
Як срібна ложка в лікарських руках
Під язиком у хворого, як зірка,
Із неба переміщена, як прах,
Так м’яко, м’яко стелеться і гірко.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдана Бойко – Багнюка":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдана Бойко – Багнюка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.