Де Ваші очі, котики верби,
Що живлять погляд, досі не питала.
Без їхніх сліз весняний сніг підтало
Гріхи молочні мріям відробив.
- Наступний вірш → Богдана Бойко – Коли картопля блідне до крохмалю
- Попередній вірш → Богдана Бойко – І трапиться нагода забуття
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші