І сниться сон малого ведмежати,
І вирина в свідомості моління:
Страшного лісу світ відмежувати
Од запашного марева малини.
Але тоді малина втратить запах.
Любов моя – в твоїх ведмежих лапах.
- Наступний вірш → Богдана Бойко – Заримована, перезимована
- Попередній вірш → Богдана Бойко – Зустрінеш сторінку у сутінках стриманих
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші

