Богдана Бойко – І ювелір не підкує коня: Вірш

І ювелір не підкує коня,
Й коваль не зробить застібки сережці.
Розплавлений метал їх не спиня,
Та ллється він лише по власній стежці.
Вагон трамвайний і метро вагон,
Можливо, мають спільних пасажирів,
Хоч колії в них різні, як вогонь,
Що перший власник обручки поширив.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдана Бойко – І ювелір не підкує коня":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдана Бойко – І ювелір не підкує коня: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.