І ювелір не підкує коня,
Й коваль не зробить застібки сережці.
Розплавлений метал їх не спиня,
Та ллється він лише по власній стежці.
Вагон трамвайний і метро вагон,
Можливо, мають спільних пасажирів,
Хоч колії в них різні, як вогонь,
Що перший власник обручки поширив.
- Наступний вірш → Іван Кушнір – Національна ідея (чи утопія?)
- Попередній вірш → Богдана Бойко – Життя – старанно прибрана кімната
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші