Богдана Бойко – Йде: Вірш

Йде. Повз усіх мина
Осінь-зустріч усміхнена.
Потрібен їй дах і ти,
Щоб дихати.
І дзижчить безголосими
Осами
Та, що крила
Її підкорила,
Міль, котра виїла
Віяло
Зображень на вітражі.
Дубових листків тиражі
Розпорошені і випадкові
На любові залізній підкові.
О мій дощ у стрімкім водоспаді!
Я кохаю тебе. Справді.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдана Бойко – Йде":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдана Бойко – Йде: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.