Богдана Бойко – Мені незатишно, мов не за те хвалили: Вірш

Мені незатишно, мов не за те хвалили,
За що хотілося. Розірвані, як шовк,
Лягали зустрічі, перетинались хвилі,
А потім канар ненадовго змовк.

Здавалось, незалежно від погоди
Пташине горло зрадило весні.
Зраділий місяць, наче милий подив,
На дуже синім небі прояснів.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдана Бойко – Мені незатишно, мов не за те хвалили":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдана Бойко – Мені незатишно, мов не за те хвалили: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.