Богдана Бойко – Метелик регоче зіткненням крил: Вірш

Метелик регоче зіткненням крил
Над сіткою всохлого кропу.
Повітря бажає небесних мірил,
А земля собі зичить підкопу.

Огірки й помідори огрядні
Виструнчують пишні стебла.
Складає листки другорядні
Осінь, надмірно тепла.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдана Бойко – Метелик регоче зіткненням крил":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдана Бойко – Метелик регоче зіткненням крил: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.