Богдана Бойко – На ногах моїх білі чоботи: Вірш

На ногах моїх білі чоботи,
А на вулиці дуже слизько.
Треба йти і не можна збочити,
І не знаєш – далеко чи близько.

Лиш годинник почепить на руку
Рибка втомлена і золота.
Цар морський упізнає онуку
Й вип’є чарку за наші літа.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдана Бойко – На ногах моїх білі чоботи":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдана Бойко – На ногах моїх білі чоботи: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.